Висловіть судження про внесок відчизняних учених у розвиток селекції.
Допоможіть пожалуста

На мою думку, внесок вітчизняних учених у розвиток селекції є надзвичайно важливим. Завдяки їхній праці були створені нові високоврожайні сорти рослин і продуктивні породи тварин, пристосовані до природно-кліматичних умов України. Їхні дослідження сприяли розвитку сільського господарства, підвищенню якості харчових продуктів і зміцненню продовольчої безпеки країни.

Великий внесок у розвиток селекції плодових культур зробив Левко Платонович Симиренко — відомий український учений-садівник і помолог. Він створив у Млієві великий помологічний розсадник, де зібрав понад три тисячі сортів, форм і видів плодових рослин. Учений досліджував сорти яблунь, груш та інших культур, поліпшував місцеві сорти, акліматизовував іноземні рослини та визначав, у яких районах їх доцільно вирощувати. Його праці стали основою наукового сортознавства і промислового садівництва в Україні. Справу Левка Симиренка продовжив його син Володимир Симиренко, який розробляв наукові принципи районування плодових культур, організовував сортовипробування та сприяв створенню мережі дослідних садівничих установ.

Значний внесок у селекцію зернових культур зробив Василь Якович Юр’єв. Він досліджував питання селекції, насінництва і сортовипробування пшениці, жита, ячменю, проса, кукурудзи та інших культур. Учений створював високоврожайні сорти, пристосовані до умов українського степу і лісостепу, та заклав основи систематичної селекційної роботи на Харківщині. Наукова установа, що нині носить його ім’я, продовжує дослідження у галузі генетики, рослинництва і селекції.

Особливе місце в історії української селекції посідає Василь Миколайович Ремесло. Він працював над створенням високоврожайних і зимостійких сортів озимої пшениці. Найвідомішим результатом його праці став сорт «Миронівська 808», який вирізнявся високою врожайністю, стійкістю до несприятливих умов і доброю якістю зерна. Цей сорт вирощували не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах. Учений також створив сорти «Миронівська ювілейна», «Миронівська 264», «Іллічівка» та інші. Його діяльність довела, що наукова селекція може суттєво підвищити врожайність зернових культур.

У селекції тварин вагомих результатів досяг Михайло Федорович Іванов, який працював в «Асканії-Новій». Він розробив наукові методи створення нових порід сільськогосподарських тварин і вдосконалення вже наявних. Учений вивів українську степову білу породу свиней, а також асканійські породи овець. Ці тварини поєднували високу продуктивність із пристосованістю до посушливих умов півдня України. Праці Михайла Іванова стали важливою основою для подальшого розвитку вітчизняного тваринництва.

Важливим досягненням українських учених було не лише створення конкретних сортів і порід, а й формування наукових шкіл, дослідних станцій, інститутів селекції та системи сортовипробування. Вони розробляли методи добору, схрещування, гібридизації, оцінювання спадкових ознак і перевірки нових сортів у різних природних умовах. Завдяки цьому селекція перетворилася з практичного добору найкращих рослин і тварин на розвинену науку, тісно пов’язану з генетикою, екологією, фізіологією та біотехнологією.

Отже, внесок вітчизняних учених у розвиток селекції можна оцінити як визначний. Їхня праця дала змогу підвищити врожайність сільськогосподарських культур, поліпшити якість продукції, створити стійкі до хвороб, морозів і посухи сорти рослин, а також продуктивні породи тварин. Досягнення українських селекціонерів мають не лише історичне, а й сучасне значення, оскільки створені ними сорти, методи та наукові школи використовуються у подальших дослідженнях і допомагають забезпечувати населення якісними продуктами харчування.