Дайте відповіді на питання:

1. У чому полягає суть моніторингу навколишнього середовища? Які види спостережень за станом довкілля проводять в Україні?

2. Що таке природокористування? Доведіть на конкретних прикладах, що в Україні переважає нераціональне природокористування.

3. Назвіть основні напрямки раціонального природокористування

1. У чому полягає суть моніторингу навколишнього середовища? Які види спостережень за станом довкілля проводять в Україні?

Моніторинг навколишнього середовища — це система постійних спостережень, збирання, оброблення та аналізу інформації про стан довкілля, його зміни під впливом природних процесів і господарської діяльності людини.

Основна мета екологічного моніторингу — своєчасно виявляти негативні зміни в навколишньому середовищі, прогнозувати їхні наслідки та розробляти заходи для запобігання забрудненню й збереження природних ресурсів.

В Україні проводять такі основні види спостережень за станом довкілля:

1. Моніторинг атмосферного повітря. Передбачає спостереження за рівнем забруднення повітря, концентрацією шкідливих газів, пилу та інших речовин, які потрапляють в атмосферу внаслідок роботи промислових підприємств, транспорту тощо.

2. Моніторинг водних ресурсів. Здійснюється контроль якості поверхневих і підземних вод, рівня забруднення річок, озер і водосховищ, а також спостереження за змінами водного режиму.

3. Моніторинг ґрунтів. Охоплює дослідження родючості ґрунтів, рівня їхнього забруднення, процесів ерозії, засолення та інших негативних змін, спричинених господарською діяльністю.

4. Моніторинг рослинного і тваринного світу. Передбачає спостереження за станом лісів, змінами чисельності тварин, поширенням рослин і збереженням біологічного різноманіття.

5. Радіаційний моніторинг. Полягає у вимірюванні рівня радіації, контролі радіоактивного забруднення повітря, води та ґрунтів. Особливе значення він має для територій, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

За масштабом спостережень розрізняють локальний, регіональний, національний і глобальний моніторинг. За призначенням виділяють загальний, оперативний (кризовий) і фоновий моніторинг.

Результати спостережень допомагають оцінювати екологічну ситуацію, прогнозувати можливі загрози та ухвалювати рішення щодо охорони навколишнього середовища.

2. Що таке природокористування? Доведіть на конкретних прикладах, що в Україні переважає нераціональне природокористування.

Природокористування — це сукупність усіх форм використання людиною природних ресурсів і природних умов для задоволення своїх матеріальних, господарських та інших потреб.

Природокористування поділяють на раціональне та нераціональне.

Раціональне природокористування передбачає ощадливе використання природних ресурсів, їхнє відновлення, збереження природних екосистем і мінімізацію негативного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище.

Нераціональне природокористування характеризується надмірним використанням природних ресурсів, забрудненням довкілля, порушенням природної рівноваги та виснаженням природних багатств.

В Україні історично сформувалося переважно нераціональне природокористування, про що свідчать такі приклади:

1. Надмірна розораність земель. Україна належить до країн із дуже високим рівнем розораності території. Значні площі степів перетворено на сільськогосподарські угіддя. Надмірне розорювання земель, недотримання сівозмін і неправильне використання добрив призводять до виснаження чорноземів, водної та вітрової ерозії ґрунтів.

2. Вирубування лісів. У Карпатах незаконні та надмірні рубки, особливо на гірських схилах, порушують природні екосистеми, сприяють розвитку ерозії ґрунтів і можуть посилювати наслідки паводків. Недостатнє відновлення лісових насаджень погіршує екологічну ситуацію.

3. Забруднення атмосферного повітря. У великих промислових центрах, зокрема Кривому Розі, Запоріжжі та Дніпрі, значними джерелами забруднення повітря тривалий час були підприємства металургійної, хімічної та енергетичної промисловості. Викиди шкідливих речовин негативно впливають на здоров'я населення та стан природних екосистем.

4. Забруднення водних ресурсів. У басейні Дніпра та інших річок спостерігаються проблеми, пов'язані зі скиданням недостатньо очищених стічних вод, потраплянням промислових забруднювачів, добрив і пестицидів із сільськогосподарських угідь. Це призводить до погіршення якості води, евтрофікації водойм і скорочення біологічного різноманіття.

5. Нераціональний видобуток корисних копалин. У Криворізькому залізорудному басейні та вугледобувних районах Донбасу видобуток корисних копалин спричинив значні зміни природних ландшафтів. Утворення кар'єрів, териконів і відвалів супроводжується порушенням ґрунтового покриву, забрудненням вод і повітря. Додатковою проблемою є затоплення шахт.

6. Накопичення побутових і промислових відходів. В Україні тривалий час значна частина сміття вивозилася на полігони, а рівень перероблення відходів залишався недостатнім. Неналежне поводження з відходами призводить до забруднення ґрунтів, підземних вод і повітря.

Негативний вплив на природне середовище також має війна, яка спричиняє руйнування промислових об'єктів, забруднення ґрунтів і водойм, лісові пожежі та пошкодження природоохоронних територій.

Отже, наведені приклади свідчать про значні масштаби нераціонального природокористування в Україні. Надмірна експлуатація природних ресурсів, недостатнє впровадження природоохоронних технологій і порушення екологічних вимог призвели до погіршення стану багатьох природних комплексів. Водночас в Україні поступово розвиваються й раціональні форми природокористування.

3. Назвіть основні напрямки раціонального природокористування.

Основними напрямками раціонального природокористування є:

1. Економне використання природних ресурсів. Зменшення витрат води, енергії, деревини та мінеральної сировини, упровадження ресурсозберігальних технологій у промисловості та сільському господарстві.

2. Комплексне використання природних ресурсів. Максимальне використання видобутої сировини, зменшення виробничих відходів і застосування технологій, які дозволяють отримувати з однієї сировини декілька видів корисної продукції.

3. Зменшення забруднення навколишнього середовища. Установлення сучасного очисного обладнання на підприємствах, очищення стічних вод, скорочення шкідливих викидів в атмосферу та впровадження екологічно безпечних технологій виробництва.

4. Відновлення та охорона природних ресурсів. Лісовідновлення, рекультивація земель після видобутку корисних копалин, відновлення родючості ґрунтів, очищення забруднених водойм і збереження природних екосистем.

5. Розвиток відновлюваної енергетики. Використання сонячної, вітрової та інших відновлюваних джерел енергії для зменшення споживання викопного палива й негативного впливу енергетики на довкілля.

6. Охорона рослинного і тваринного світу. Створення та розширення природних заповідників, національних природних парків і заказників, збереження рідкісних видів рослин і тварин, охорона природних середовищ їхнього існування.

7. Раціональне використання земельних ресурсів. Дотримання сівозмін, зменшення надмірного розорювання земель, захист ґрунтів від ерозії, створення захисних лісосмуг і використання екологічно безпечних методів землеробства.

8. Перероблення та повторне використання відходів. Запровадження роздільного збирання сміття, перероблення паперу, скла, металів і пластику, повторне використання матеріалів, зменшення кількості відходів, що потрапляють на полігони.

9. Удосконалення екологічного контролю та моніторингу. Постійне спостереження за станом довкілля, дотримання природоохоронного законодавства, проведення оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище.

10. Підвищення екологічної свідомості населення. Екологічна освіта, формування відповідального ставлення до природи, популяризація ощадливого споживання ресурсів і залучення громадян до природоохоронних заходів.

Таким чином, головне завдання раціонального природокористування полягає в забезпеченні потреб суспільства без виснаження природних ресурсів і незворотного руйнування навколишнього середовища. Це необхідна умова сталого розвитку України та збереження її природних багатств для майбутніх поколінь.