Паспорт твору Лесі Українки «Одержима»

1. Автор: Леся Українка (Лариса Петрівна Косач).

2. Назва твору: «Одержима».

3. Рік написання: 1901 рік (18 січня).

4. Рік першої публікації: 1902 рік, у журналі «Літературно-науковий вісник».

5. Літературний рід: драма.

6. Жанр: драматична поема з елементами філософської трагедії.

7. Літературний напрям: модернізм, неоромантизм.

8. Тема твору: зображення трагічної долі жінки Міріам, яка безмежно любить Месію, прагне розділити його страждання, але не може прийняти його вчення про всепрощення та любов до ворогів. Протистояння любові й ненависті, віри й сумніву, самопожертви та людської жорстокості.

9. Ідея твору: утвердження сили щирої, самовідданої любові, духовної свободи та готовності людини пожертвувати собою заради власних переконань. Розкриття трагічної суперечності між особистим почуттям і християнським ідеалом всепрощення.

10. Основна думка: справжня любов не повинна залежати від винагороди чи визнання. Водночас любов, поєднана з ненавистю, може призвести людину до внутрішнього розладу й трагічної загибелі.

11. Головні герої:

• Міріам — головна героїня, «одержима духом», горда, пристрасна, самотня жінка. Безмежно любить Месію, співчуває його стражданням, ненавидить його ворогів і зрадників. Не може змиритися з несправедливістю та зрештою гине за свої переконання.

• Месія (Ісус Христос) — уособлення духовної величі, милосердя, жертовності та всепрощення. Проповідує любов до всіх людей, навіть до ворогів.

• Йоганна — прихильниця Месії, яка повідомляє Міріам про його воскресіння.

• Учні Месії — послідовники його вчення, які не завжди здатні зрозуміти глибину страждань свого вчителя.

• Старий галілеянин, слуга синедріону, римський преторіанець, юрба — другорядні персонажі, через яких розкриваються суспільні суперечності, страх, жорстокість і духовна сліпота людей.

12. Місце і час подій: Палестина, І століття нашої ери, час останніх днів земного життя Ісуса Христа та подій після його розп'яття. Дія відбувається біля Гадаринського озера, у Гефсиманському саду, на Голгофі та в Єрусалимі.

13. Сюжет твору

У центрі твору — історія Міріам, яка щиро любить Месію та прагне полегшити його страждання. Вона бачить його самотність і нерозуміння з боку людей, але сама не здатна виконати головну заповідь Христа — любити навіть ворогів.

Міріам ненавидить тих, хто переслідує Месію, а згодом і його учнів, які залишають учителя наодинці зі стражданнями. Після розп'яття Христа її ненависть посилюється.

Дізнавшись про воскресіння Месії, героїня відкрито виступає проти його ворогів. За свої слова та прокляття вона зазнає жорстокої розправи. Міріам гине під камінням, до останньої миті залишаючись вірною своїй любові.

14. Композиція твору

Драматична поема складається з чотирьох частин.

1. Перша частина — берег Гадаринського озера. Міріам зустрічається з Месією. У розмові розкривається головний конфлікт: героїня любить Христа, але не може полюбити його ворогів.

2. Друга частина — Гефсиманський сад. Міріам спостерігає за молитвою Месії, тоді як його учні сплять. Вона гостро переживає самотність учителя, але не наважується до нього наблизитися.

3. Третя частина — Голгофа. Після розп'яття Месії Міріам перебуває біля його хреста. Вона оплакує його смерть і проклинає тих, хто допустив його загибель.

4. Четверта частина — майдан у Єрусалимі. Міріам дізнається про воскресіння Христа, вступає в суперечку з людьми, відкрито засуджує його ворогів і гине під камінням.

Експозиція: знайомство з Міріам, її душевними переживаннями та безмежною любов'ю до Месії.

Зав'язка: розмова Міріам із Месією про любов, ненависть і всепрощення.

Розвиток дії: внутрішня боротьба героїні, її страждання в Гефсиманському саду, переживання смерті Христа.

Кульмінація: відкритий виступ Міріам проти ворогів Месії, її прокляття та готовність загинути за свою любов.

Розв'язка: трагічна загибель Міріам від рук розлюченого натовпу.

15. Проблематика твору

У драматичній поемі порушено такі проблеми:

• Любов і ненависть, їхнє співіснування в людській душі.

• Віра та духовні сумніви.

• Самопожертва заради любові.

• Моральний вибір людини.

• Самотність особистості серед суспільства.

• Добро і зло, милосердя та жорстокість.

• Всепрощення та справедливість.

• Вірність власним переконанням.

• Протистояння особистості та натовпу.

• Відповідальність людей за страждання інших.

16. Головний конфлікт: суперечність між безмежною любов'ю Міріам до Месії та її нездатністю пробачити його ворогам. Зовнішній конфлікт виявляється у протистоянні героїні жорстокому й байдужому суспільству.

17. Художні особливості твору:

• Символізм: світло символізує духовну істину й добро, темрява — душевний біль, ненависть і відчай.

• Антитеза: протиставлення любові й ненависті, світла й темряви, милосердя та жорстокості.

• Метафори: передають глибокі душевні страждання героїні.

• Риторичні запитання й оклики: підкреслюють сильні переживання Міріам.

• Монологи та діалоги: розкривають психологічний стан персонажів, їхні переконання та внутрішні суперечності.

• Біблійні образи й мотиви: надають твору філософського та загальнолюдського значення.

18. Особливості назви: слово «одержима» характеризує Міріам як людину, цілковито захоплену сильним почуттям. Її душа одержима любов'ю до Месії, болем за його страждання та ненавистю до несправедливості.

19. Історія