1. Не/має гірше, як в не/волі про волю згадувать.
2. Не/знаючи броду, не/лізь у воду.
3. Чує серце не/доленьку, сказати не/вміє.
4. Рідна мати моя, ти ночей не/доспала.
5. Мені поля задумливо шептали свої ні/ким не/співані пісні.
6. Не/порушно стоять дерева, загорнені в сутінь....
7. Не/забаром почнеться вечір. Швидко стемніє, повітря остигне.

Правильно писати так:

1. Немає гірше, як в неволі про волю згадувать.
   Немає пишемо разом, бо це слово в значенні «відсутнє».
   Неволі — разом: неволя має самостійне значення «полон, залежність».

2. Не знаючи броду, не лізь у воду.
   Не знаючи пишемо окремо, бо це дієприслівник.
   Не лізь — окремо, оскільки з дієсловами не переважно пишеться окремо.

3. Чує серце недоленьку, сказати не вміє.
   Недоленьку пишемо разом: недоля означає «лиха доля, нещастя».
   Не вміє — окремо, бо це дієслово.

4. Рідна мати моя, ти ночей не доспала.
   Не доспала пишемо окремо: у цьому реченні йдеться про заперечення дії — мати не спала ночами.

5. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні.
   Ніким пишемо разом, бо це заперечний займенник без прийменника.
   Не співані — окремо, оскільки дієприкметник має залежне слово ніким.

6. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь.
   Непорушно пишемо разом: це прислівник зі значенням «нерухомо, міцно», його можна замінити близьким за змістом словом без не.

7. Незабаром почнеться вечір. Швидко стемніє, повітря остигне.
   Незабаром пишемо разом, бо це прислівник зі значенням «скоро».