Проаналізуйте слова: щось, цвітуть, притишено, із, любові.

Морфологічний і морфемний аналіз слів: щось, цвітуть, притишено, із, любові.

1. Щось

• Частина мови: займенник.

• Початкова форма: щось.

• Розряд за значенням: неозначений.

• Питання: що?

• Рід: середній.

• Число: однина.

• Відмінок: називний або знахідний (залежно від контексту).

• Особливість: незмінюваний займенник.

• Будова слова: що — корінь, -сь — частка (постфікс).

• Синтаксична роль: може бути підметом або додатком.

Приклад: Щось зашелестіло в траві. (Підмет.)

2. Цвітуть

• Частина мови: дієслово.

• Початкова форма (інфінітив): цвісти.

• Питання: що роблять?

• Вид: недоконаний.

• Час: теперішній.

• Особа: третя.

• Число: множина.

• Спосіб: дійсний.

• Дієвідміна: перша.

• Перехідність: неперехідне.

• Будова слова: цвіт- — корінь, -уть — закінчення.

• Синтаксична роль: присудок.

Приклад: Навесні цвітуть яблуні та вишні. (Присудок.)

3. Притишено

• Частина мови: прислівник (якщо позначає спосіб дії).

• Питання: як?

• Розряд за значенням: прислівник способу дії.

• Незмінюване слово.

• Будова слова: при- — префікс, -тиш- — корінь, -ен-, -о — суфікси.

• Синтаксична роль: обставина способу дії.

Приклад: Дівчина притишено розмовляла. (Обставина.)

Примітка: Залежно від контексту слово «притишено» може бути також безособовою дієслівною формою на -но: «У кімнаті притишено світло».

4. Із

• Частина мови: прийменник.

• Розряд: службова частина мови.

• За будовою: простий.

• За походженням: непохідний.

• Незмінюване слово.

• Значення: виражає відношення між словами, зокрема походження, причину або спільність дії.

• Уживається: з родовим або орудним відмінком.

• Синтаксична роль: самостійним членом речення не виступає.

Приклад: Він зробив це із любові до рідного краю.

5. Любові

• Частина мови: іменник.

• Початкова форма: любов.

• Питання: чого? чому? у чому? (залежно від відмінка).

• Назва: абстрактне поняття.

• Загальна чи власна: загальна.

• Істота чи неістота: неістота.

• Рід: жіночий.

• Відміна: третя.

• Число: однина (у сполученні «із любові»).

• Відмінок: родовий у сполученні «із любові». Без контексту форма «любові» може також бути давальним або місцевим відмінком однини.

• Будова слова: любов- — корінь, -і — закінчення.

• Синтаксична роль: залежить від речення; може входити до складу додатка або обставини.

Приклад: Ці слова сказані із любові до матері.

Висновок

Отже, подані слова належать до п'яти різних частин мови: займенника, дієслова, прислівника, прийменника та іменника. Остаточно визначити деякі граматичні ознаки й синтаксичні ролі можна лише в контексті речення.