Коротка і змістовна біографія Бориса Грінченка.

Зберу ключові факти про життя, творчість і громадську діяльність Бориса Грінченка, щоб виклад був стислим, але змістовним.

Борис Дмитрович Грінченко (9 грудня 1863 — 6 травня 1910) — український письменник, педагог, перекладач, мовознавець, етнограф, лексикограф і громадський діяч. Народився на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки на Харківщині. Навчався у Харківському реальному училищі, але був виключений за поширення забороненої літератури.

У 1881–1894 роках учителював у сільських школах Харківщини, Сумщини й Катеринославщини. Він прагнув, щоб діти мали змогу навчатися рідною мовою, писав для них підручники й художні твори. Паралельно збирав народні пісні, казки, легенди, досліджував побут і культуру українців.

Грінченко був активним діячем українського національного руху: працював у Чернігівському земстві, організовував видання доступних українських книжок, був одним із засновників київського товариства «Просвіта». Найвизначнішою його науковою працею став чотиритомний «Словарь української мови», виданий у 1907–1909 роках.

Помер Борис Грінченко в Італії, похований у Києві на Байковому кладовищі. Його життя стало прикладом самовідданої праці задля розвитку української мови, освіти й культури.